Боротьба з фейками в інтернеті перетворюється у справу державної ваги
Опубликованно 08.08.2020 21:40
Між правдою і брехнею
У сучасних умовах, коли будь-хто може поширити будь-які відомості практично зі швидкістю світла, необхідність факчекинга і контролю за недостовірною інформацією стають нагальною необхідністю. Необдумані заяви, чутки і плітки, а іноді й навмисна брехня формують думки мільйонів людей, і відрізнити правду від брехні часом не в змозі навіть професіонали. Великі IT-корпорації, такі як Google, Facebook і Twitter, анонсують запуск нових інструментів по боротьбі з фейками та іншими деструктивними відомостями, проте жоден з цих механізмів поки не довів своєї ефективності.
Як відзначають експерти, модерація контенту в іноземних соцмережах найчастіше здійснюється упереджено, тобто над алгоритмами переважають людський фактор і захист власних інтересів, політичних чи комерційних. Так, в мережі регулярно публікуються відомості, що дискредитують російські досягнення в галузі науки, спорту, космічної програми або військових заслуг. Щоб не допустити спотворення образу держави, було прийнято рішення про розробку програми протидії фальсифікаціям і спотворення вітчизняної історії. Кошти на публікацію архівних документів та їх просування серед російської та зарубіжної аудиторії виділить Мінфін.
З пропозицією створити агрегатор з відстеження фейкових новин за допомогою штучного інтелекту виступила Роспечать. На думку відомства, подібний дата-сервіс зможе зіставляти «максимальна кількість фактів, що відносяться до повідомлення» і виявляти невірні. При перевірці агрегатор врахує авторитетність джерела, час публікації та додані фото та/або відео. Сервіс повинен допомогти автоматизувати пошук авторів і розповсюджувачів дезінформації в мережі, а значить підвищити швидкість реагування на подібний контент. Передбачається, що вітчизняна розробка, аналог якої поки що не вдалося створити навіть Facebook, буде доступна як приватним користувачам і компаніям, так і наглядовим відомствам. На розробку сервісу передбачається витратити 94 млн рублів.
Боротьба з самим собою
Експерти, опитані «Газетой.Ru», впевнені в необхідності боротьби з фейками, однак ініціативу Росдруку сприйняли без особливого ентузіазму. Перший заступник голови Комісії з розвитку інформаційного суспільства Громадської палати РФ Олександр Малькевич вважає, що найбільш небезпечні технології майбутнього — насправді, майже справжнього, недалекого майбутнього — це дипфейки, тобто фейки, створюються нейромережею. Мова йде про відео та аудіозаписи, на яких нібито відомі люди роблять різні фейкові заяви. Подібні фейки генеруються за допомогою штучного інтелекту, зазначає експерт.
«В дуже недалекому майбутньому ця технологія, по-перше, призведе до збільшення злочинів. І не економічних, а якихось інших. І може реально стати інструментом терористів. Крім того, дипфейки можуть використовуватися для дискредитації політиків і громадських діячів. І з кожним роком, навіть з кожним місяцем, виявити дипфейки буде важче і важче. І тут ми говоримо: «А давайте створимо сервіс для розпізнавання фейків за допомогою штучного інтелекту», а боротися цей сервіс буде з фейками, які теж створює штучний інтелект. Ця битва штучного інтелекту самого з собою, звичайно, з одного боку, захоплююча, але я зовсім не впевнений в її кінець. Це найголовніша складність. Те, що Роспечать заявила про те, що таке потрібно робити — так. Але те, що там звучать якісь терміни до 2023 року — хлопці, у нас 2020 рік у розпалі. Якщо ми і повинні щось робити, то це треба залучати всі здорові експертні та професійні сили. Загалом, всім світом намагатися здолати заразу. А якщо це зведеться до того, що всі будуть змагатися, у кого який сервіс крутіше, то ми і ідею поховаємо, і нічого путнього не вийде», — упевнений Малькевич.
Його сумніви поділяє і член Громадської палати РФ Катерина Мізуліна. За її словами, добре, що державні органи в принципі почали замислюватися про боротьбу з поширенням інформації деструктивного характеру, але бачить ряд потенційних проблем при реалізації пропозицій Росдруку.
«Навіть Facebook намагається вже не перший рік створити якусь «машинку», якийсь алгоритм, який буде займатися боротьбою з фейками, і у них це не виходить. Я теж вважаю, що поки це зробити досить складно, тому що, якщо говорити про російському сегменті, то самих фейків ще не так багато, щоб алгоритм міг зіставляти, оцінювати. Коли двигун працює, він звіряється з базою даних. А для самої бази даних ще не так багато інформації. Оригінальних фейків не так багато, і єдине, що зараз може зробити такий движок, це знаходити ідентичні, тобто однакові фейки, і їх виявляти. Але цим цілком успішно займаються і самі соціальні мережі. Не всі, але російські займаються», — пояснює Мізуліна.
Ще одне питання, з яким може зіткнутися нова платформа — це те, що взагалі таке фейк, критерії оцінки цієї інформації, приклади, які будуть внесені в базу даних, пояснює Катерина Мізуліна. В цьому відношенні все дуже спірно, тому що фейки дуже швидко видозмінюються. За словами експерта, як тільки ті, хто створюють ці фейки, зрозуміють, наприклад, що в базі даних існують одні варіанти фейків, вони почнуть придумувати інші. «Фантазія безмежна. Тому так, це гарна ідея, але технічно, мені здається, це поки дуже складно реалізувати», — зазначає вона. Проблема і рішення
Зрозуміло, зазначені труднощі не означають, що від вирішення проблеми потрібно відмовитися — просто рішення буде не таким простим, як хотілося б. На думку експертів, кращим варіантом будуть комплексні заходи по боротьбі з поширенням неправдивої інформації. І одним із способів боротьби з брехнею повинна стати правда.
«Вважаю, що, напевно, найбільш ефективним буде повноцінна участь всіх органів влади і чиновників різного рівня з висвітлення своєї діяльності в соціальних мережах. Потрібно більше інформаційної відкритості, більше розмов з людьми, більше контенту, більше новин. Це породжує атмосферу довіри до новин, і це буде найкращим відсіччю поширенню такого роду інформації. Суть проблеми полягає в тому, що у людей просто недостатньо інформації, або вона написана незрозумілою мовою, не дається досить роз\'яснень, і на цьому тлі якраз і виникають всі ці спекуляції», — впевнена Катерина Мізуліна.
За її словами, публікувати відповідь-спростування на фейк потрібно на тій же платформі, де він з\'явився, причому не через добу-дві, а протягом двох годин. «Потрібно відслідковувати цю інформацію, потрібно постійно перебувати на зв\'язку і в контакті», — підкреслює вона.
«В штрафах є сенс для звичайних громадян, які публікують недостовірну інформацію. Але вони абсолютно не працюють відносно цілеспрямовано поширеної дезінформації, яка робиться з використанням технічних засобів спеціально підготовленими людьми. До цієї роботи краще залучати соціальні мережі, месенджери, щоб вони самостійно знаходили таку інформацію і блокували її. Але це складний шлях, складний процес», — пояснює експерт.
Перший заступник голови Комісії з розвитку інформаційного суспільства Громадської палати РФ Олександр Малькевич впевнений, що для зміцнення інформаційних кордонів необхідна боротьба з дезінформацією.
«Тут інших думок бути не може. Тому що штрафи нічого не дають. Наприклад, ми виписали штрафи Twitter, у нього лежить вже ціла пачка неоплачених штрафів від нас. І що? Це допомогло? Щось поліпшило? Звичайно немає. І значить, ми повинні виробляти якісь інші історії. У нас є приклад Туреччини, яка прийняла закон (як раз той самий, який і повинен бути прийнятий в Росії) про необхідність тим майданчикам, у кого більше мільйона користувачів в Туреччині, відкривати свої представництва, жити в місцевому правовому полі, виконувати вимоги регулятора про видалення неправомірного контенту. Ми вимагаємо, щоб у нас було все те ж саме», — каже він.
Оскільки з кожним роком виявити дипфейки буде все важче, Олександр Малькевич схильний вважати, що з часом люди просто перестануть довіряти будь-якої інформації. Тому що розібратися, що правда, що неправда, буде неможливо. «І ось тоді будуть потрібні нові способи передачі даних і новин. Це серйозний виклик нашого часу, і хто відповість на нього першим, той і переможе», — підкреслює експерт.
Категория: Наука и техника
Боротьба з фейками в інтернеті перетворюється у справу державної ваги
