Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Чи повинна держава втручатися в роботу IT-сектору


Опубликованно 29.12.2017 08:10

Чи повинна держава втручатися в роботу IT-сектору

Офіс ефективного регулювання (BRDO), створений за ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі, розробив так звану "Зелену книгу", присвячену регулювання IT-сектора. У минулій статті, присвяченій цим документом, ми розглянули як працює ринок розробки програмного забезпечення. Але як же він регулюється?

У BRDO визнають: в Україні відсутнє комплексне регулювання ринку.

Немає нормативних актів, що регулюють роботу галузі, немає ліцензування. Причому така ситуація склалася не в результаті якоїсь спеціальної реформи або дерегулювання, а природним шляхом. "Відсутність жорсткого регулювання ринку сприяло його розвитку і не принесло додаткових ризиків, тому, на наш погляд, ефективним буде і надалі утримуватися від впровадження спеціального регулювання для сфери розробки ПЗ", — підкреслюють експерти. Труднощі перекладу

Однак, на думку експертів, є ряд процесів в галузі, які все ж потребують участі держави. Один з них — це наймання персоналу та оплата його праці. "З урахуванням необхідності залучення іноземців до роботи над експортно-орієнтованими проектами окрему увагу слід приділити процесу працевлаштування іноземців в Україні", — відзначають аналітики. Цей момент особливо чутливий для IT-сектору, адже на ринку працює багато міжнародних компаній, в які залучається велика кількість іноземних спеціалістів. Раніше вони проходили ту ж процедуру оформлення, що і всі інші іноземці, які влаштовувалися на роботу в Україні. З 27 вересня цього року, завдяки змінам до закону "Про зайнятість населення", оформити іноземних айтішників стало легше.

Так, термін дії дозволу на роботу для них збільшено з одного до трьох років.

Крім того, на них не поширюються обмеження щодо мінімальної зарплати. В інших сферах, працевлаштовуючи іноземця, роботодавець може отримати дозвіл за умови виплати окладу в розмірі не менше 10 мінімальних зарплат. Другий фактор, як відзначають експерти, не особливо вплине на працевлаштування досвідчених фахівців, однак допоможе залучити молодих айтішників з-за кордону.

Проте в цьому аспекті існують і інші проблеми, які ускладнюють життя закордонним спеціалістам. Зокрема, вимога виїжджати з України після отримання дозволу на роботу і повертатися для оформлення посвідки на проживання. Зараз він видається після отримання довгострокової візи, а вона, в свою чергу, оформляється за межами країни. Неможливість оформити її в Україні, на думку експертів, ускладнює процес працевлаштування іноземних IT-фахівців, збільшуючи кількість витраченого на це часу і коштів. "На нашу думку, вирішенням цієї проблеми могло б бути встановлення можливості отримання довгострокової візи іноземцем на території України в департаменті консульської служби МЗС", — підкреслюють в BRDO.

Однак з такою ж ситуацією стикаються і фахівці з країн, для яких не потрібна довгострокова віза.

Вони все одно змушені виїжджати з країни після отримання дозволу на роботу, але тільки тому, що Держміграційна служба відмовляється приймати документи на дозвіл на проживання, якщо дата в\'їзду в Україну передує даті отримання дозволу на роботу. Проаналізувавши нормативні документи, в BRDO прийшли до висновку, що такий бар\'єр не має під собою юридичного грунту і "може бути усунений шляхом зміни невірної правозастосовчої практики".

Ще одним негативним моментом в питанні працевлаштування іноземців експерти вважають неможливість ним співпрацювати з компаніями по моделі ФОП. Вирішивши це питання і дозволивши оформляти іноземних айтішників з цієї моделі, Україна змогла б компенсувати відтік фахівців галузі за кордон, вважають в BRDO. ЗаФОПались

Ще однією особливістю галузі є той факт, що витрати на оплату праці в IT-компаніях складають до 80% їх доходу. Загальне податкове навантаження на виплати співробітникам компаній галузі, на думку експертів, значна і перевищує 36%, тоді як у багатьох галузях ці витрати ледь досягають 10%. Саме тому багато компаній оформляють своїх співробітників у якості фізосіб-підприємців (ФОП), що дає можливість істотно знизити податкове навантаження. І саме цей факт, як вважають в BRDO, дає конкурентні переваги українським ІТ-компаніям на світовому ринку.

Однак експерти бачать певні ризики у використанні такої моделі. Зокрема, компанії можуть постраждати у разі зміни вимог до платників єдиного податку третьої групи, а також перекваліфікації хозотношений між ФОП та компаніями в трудові відносини.

Щоб мінімізувати ці ризики для галузі і уникнути падіння її інвестиційної привабливості аналітики пропонують два варіанти: держава гарантує можливість використання моделі ФОП компаніям галузі на певний період; істотне зниження податкового навантаження на оплату праці кваліфікованим працівникам.

"Ми вважаємо, що у разі якщо довгострокова гарантія буде створена для ринку розробки ПО, галузь зможе показати ще більш швидкі темпи зростання", — відзначають експерти.

Регуляція також потрібна і в процесі ввезення прототипів техніки для тестування і розробки для неї. Зараз при ввезенні РЕЗ та випромінювальних пристроїв потрібний документ про відповідність, який, як правило, отримують компанії, які ввозять серійну продукцію. Однак при ввезенні прототипів у виробників надати такий документ можливості немає і їм невигідно його отримувати, так як для тестування З ввозиться, як правило, одне-два радіоелектронних кошти. Тому експерти вважають, що вирішити це питання можна просто зробивши виняток у порядку оформлення РЕЗ дозволили ввозити не більше 10 одиниць продукції без спеціального сертифіката відповідності. Всі на експорт

Ще один процес, де держава може допомогти галузі — це регулювання експортних операцій і, зокрема, вимогу про обов\'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті. Як відомо, в Україні діє постанова НБУ, згідно з яким, Фопи і юридичні особи зобов\'язані продавати 50% надходжень в іноземній валюті. Така норма не особливо впливає на компанії, що спеціалізуються на аутсорсингу, так як більша частина їх доходів витрачається на зарплату фахівців, яку вони повинні здійснювати в гривні. У той же час, дуже чутливі до цієї постанови продуктові компанії, які реалізовують свої продукти і сервіси на глобальному ринку і існування цієї норми негативно впливає на їх розвиток.

Думка експерта: виконавчий директор ІТ-комітету Європейської бізнес асоціації Костянтин Васюк

Для IT Комітету, як і інших галузевих об\'єднань, дослідження є лакмусовим папірцем стану ІТ-індустрії та, власне, додатковою можливістю підкреслити подальший розвиток, підтримку та додаткове стимулювання сфери високих технологій. Приміром, у Зеленій книзі вперше показана порівняльна динаміка класичних напрямів українського експорту, таких як продовольчі товари та сировина, вироби металургії та машинобудівної галузі, поряд з розробкою програмного забезпечення.

Ми постійно підкреслюємо, що ІТ-індустрія займає третє місце в структурі українського експорту становить 3,3% ВВП країни.

І коли, наприклад, динаміка росту експорту IT зросла на 58% за останні три роки на тлі аналогічних, але негативних показників інших індустрій, це вже більше, ніж цифра. Це показник поступової зміни структури нашого експорту і акцент на потенціал, який ми зараз маємо для конкуренції на глобальному ринку. Але для цього необхідні певні дії держави в регуляторній сфері. Ключові пропозиції про те, що саме держава повинна зробити в першу чергу і викладені в дослідженні.

Насправді про регулювання IT-галузі поки що не йдеться. Дослідження демонструє сильні сторони і позитивні зрушення галузі і показує проблемні місця, які в подальшому потребуватиме доопрацювання усіма сторонами. І власне, на нашу думку, дослідження має на меті привернути ще більше уваги органів влади до проблем ІТ-ринку.

На сьогоднішній день, сфера розробки програмного забезпечення залишається найменш зарегульованою.

Саме це, а також талановитість і професіоналізм українських програмістів, допомагають зростанню української IT-індустрії.

Автори дослідження пропонують напрацювання, які в основному стосуються працевлаштування та в\'їзду в країну іноземних розробників, послаблення вимог до ввезення прототипів обладнання та найбільш чутливого питання — збереження існуючих податкових умов. IT-комітет повністю підтримує і поділяє запропоновані ініціативи. І зі свого боку комітет бачить необхідність у подальшій розробці окремої експортної стратегії для IT-індустрії України.

ІТ Комітет ЄВА переконаний, що зараз будь-яке локальне регулювання української експортної галузі, що конкурує на глобальному ринку, вкрай небажано.

Комітет Асоціації та інші профільні асоціації є досвідченими експертами у відносинах з представниками різних гілок влади. Саме тому на етапі підготовки законодавчих ініціатив ми намагаємося відразу почати ефективну комунікацію з "трикутником" АПУ — Кабмін — парламент України. Держава може допомогти подальшому розвитку ІТ безпосередньо через збереження існуючих умов оподаткування галузі, розвитку системи освіти, а також залучення в українську IT-індустрію досвідчених кадрів з інших країн.


banner14

Категория: Разные новости

Чи повинна держава втручатися в роботу IT-сектору


Написать комментарий

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.